Кожній мамі
напевно попадалася роздута новина про те, що Дочка Анджеліни Джолі і
Бреда Пітта, Шайло Нувель, вважає себе хлопчиком за статтю та братом по
відношенню до решти зоряним нащадкам. Анджеліна, пишуть, дивиться на це з
радістю. Це особистий вибір батьків - як
ставиться до подібних проблем, коли дитина вже в такому віці починає
заперечувати частина самого себе, заперечувати своє тіло, статеву
приналежність свого тіла. Можна багато говорити про те, що діти самі
вибирають собі підлогу, свободі вибору трансгендерів та інше, але ж саме
батьки з самого дитинства починають впливати на самоознаніе у дитини
статевої ідентичності, на єдність поведінку і самосвідомості,
зарахування себе до певної статі і орієнтацію на вимоги відповідної
статі. Кесарю - кесареве, дівчинці - девочково, хлопчику - хлопчачою.
Усвідомлення дитиною своєї статі супроводжується статеворольової
орієнтацією і формуванням досить чітких статеворольових
переваг.
Свій підлогу дитина починає усвідомлювати в
районі півтора року, і це інтуїтивно відомо батькам уже століттями,
довів ж вперше це І. С. Кон в 1991 році. Їм же описано, що дитина вже в
два роки знає свою стать, але не вміє особливо це висловити. Не розуміє,
як. У три-чотири роки діти вже інтуїтивно визначають стать оточуючих їх
людей, але досі не усвідомлюють, що стать це, так би мовити, назавжди. У
діток такого віку нерідкі заяви, що «коли я виросту - буду татом, а
коли ж я буду мамою?». Остаточне і безповоротне усвідомлення статі
приходить до шести-семи років, позначаючись на більшості вибираємо ігор і
партнерів для ігор.
Саме батьки і ближній родинне
коло навчають (свідомо чи несвідомо) дитини статевої ролі, спираючись на
свої поняття про це і як би передаючи дитині традиції вираження статі,
прийняті в цій сім'ї.
Саме сімейні традиції
дозволяють говорити хлопчикам «Чоловіки не плачуть», а дівчаткам
«Дівчата ходять охайними». Але одними словами не обійтися, марно
говорити про охайність як певному статевому ознаку, якщо мама ходить і
колупається в носі, витираючи соплі рукавом. Діти інтуїтивно копіюють
поведінку дорослих і поведінку дорослих тієї статі, до якого вони самі
належать. Хлопчики копіюють батьків, дівчинки - матерів. Дівчаткам, як
підростаючим і впевненим у собі жінкам, потрібно не тільки знати, але і
бачити - що їх мама - найкрасивіша, найдобріша, найулюбленіша.
Хлопчикові ж важливо бачити в свого батька самого сміливого і самого
сильного. Звідси, від самоусвідомлення своєї статі, самоідентичності
себе як хлопчика чи дівчинки і йдуть ці, знайомі всім, дитячі
похвастушкі: «Моя мама красивіша твоєї, вона висока і волосу у неї
світле», «Ось прийде мій тато, він тобі
наваляє!».
